wikileaks-news
Четверг, 20.07.2017, 19:36
Приветствую Вас Гость | RSS
 
Главная Каталог статейРегистрацияВход
Меню сайта
Категории раздела
Мои статьи [150]
Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 12
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Главная » Статьи » Мои статьи

РАЙВІДДІЛИ ОСВІТИ НА КІРОВОГРАДЩИНІ – ЛАНКИ КОРУПЦІЙНОГО ЛАНЦЮГА?

 

chain-690088_1280

Повідомлення про те, що у районних відділах освіти Державна фінансова інспекція знаходить чималі втрати або нецільове використання коштів, не новина. Мова, як правило, йде про десятки і сотні тисяч гривень, що для хронічно недофінансованої галузі, немалі суми.

Днями прес-служба Держфінінспекції в Кіровоградській області повідомила, що під час ревізії фінансово-господарської діяльності відділу освіти Голованівської районної державної адміністрації виявили фінансових порушень на загальну суму 281 тисячу гривень. Сума не така вже й велика – траплялись набагато більші. Але за цим фактом проглядається одіозна для району особа – начальник районного управління освіти Михайло Анатолійович Коломійчук. Очевидно, він був непоганим учителем (принаймні відгуки колишніх учнів у «ВКонтакті» свідчать про це), але перебувати на відповідальній посаді і не виконувати неофіційні, м’яко кажучи, вказівки влади, було неможливо.

А пік кар’єрного зростання Михайла Анатолієвича припав на роки керівництва районом Олександром Яровим, одним із лідерів оточення колись безроздільно пануючого у районі екс-нардепа Віктора Лозинського, який спирався на напівкримінального авторитета – Вачека. Вачаган Оникович Ростомян, надбавши на Голованівщині чималі статки, відбув до столиці, але, як стверджують конфіденційні джерела, саме Вачек допоміг Яровому після втечі, а потім і арешту Лозинського, встановити свій контроль над районом.

Потрапив він у владу, як і Лозинський, з міліції. Правда, до цього він, уродженець Голованівська, закінчивши Одеське вище артилерійське командне училище імені Фрунзе, кілька років віддав армійській службі, але міліцейська форма виявилась привабливішою і у 1995 Олександр Яровий стає дільничним інспектором. Через чотири роки, правда, його з цієї посади звільняють. Та після цього включається якийсь загадковий чарівний маятник, який доправляє Ярового на ті посади, куди видимі кар’єрні сходи його мали б вести, принаймні, набагато довше.

У 2005 Олександр Володимирович на кілька років зник з публічного овиду. За цей час він встиг побувати в амплуа головного бухгалтера кінного клубу «Мустанг», пізніше – начальника охорони Побузького феронікелевого комбінату. У 2010 знову настав для Ярового сприятливий період, він отримує призначення на посаду заступника голови Голованівської райдержадміністрації, а через рік і очолює її. Ясна річ, про жоден кар’єрний ріст чи випробування громадською діяльністю тут не йдеться. Відставний міліціонер, начальник охорони і – керівник території.

Та Яровий не звик лише споглядати. На руку йому зіграла і ситуація з Лозинським. Бо поки той контролював район, Олександр Володимирович міг претендувати лише на роль підручного. Коли ж отримав усю повноту влади, відчув, що можна розвернутися. Керівники, яких обрали люди, намагалися все-таки рахуватися з інтересами громад, а не Ярового і Вачека, тож на них, у першу чергу і чинився тиск.

Достроково було припинено повноваження голови Голованівської селищної ради М.Леуха, голови Побузької селищної ради Г.Безущенка. Не знайшовши спільної мови з очільником району, залишив свою посаду голова Липовенківської сільради Б.Бойко. Відсторонили від обов’язків голову Межирічівської сільської ради О.Шавеля. Так само звільнено з посади сільського голову села Молдовка О.Ручко. А на сесії Грузьківської сільської ради навіть був присутній тодішній голова обласної ради М.Ковальчук і намагався захистити від звільнення голову сільської ради Л.Капелюшну, яка, на його думку, одна з кращих сільських голів в області. Але навіть йому це не вдалося. Л.Капелюшна подала до суду, але справу розглядала дружина Ярового – суддя районного суду.

За час його керівництва районом, відсторонено чверть обраних керівників органів місцевого самоврядування та заступника голови райради. У районі було введено систему кураторства – відповідальні працівники районної влади контролювали стан справ у тій чи іншій сільраді. Був навіть організований конкурс, однією з номінацій якого стало змагання серед таких кураторів. У 2011 році Михайло Коломійчук, як кращий куратор адміністративної території району, переміг і отримав путівки за кордон на двох осіб. Такий самий приз одержав також Радій Анатолійович Коломійчук, очевидно, брат очільника вчительства Голованівщини, як кращий керівник державної установи (очолював управління ветеринарної медицини).

Ясна річ, за таку прихильність начальства, треба було забезпечувати лояльність до влади освятян району. Кажуть, що Коломійчук причетний і до організації голованівських тітушок. Після перемоги Майдану новий керівник райдержадміністрації намагався звільнити Михайла Коломійчука з посади, але той зміг відновитися через суд.

Можливо, хоч висновки фінінспекторів стануть підставою для того, щоб до керівництва освітою Голованівщини прийшли люди з новим мисленням і новими підходами?

Світлана Орел

Категория: Мои статьи | Добавил: sokil (21.09.2015)
Просмотров: 152 | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
avatar
Вход на сайт
Поиск
Друзья сайта
  • Официальный блог
  • Сообщество uCoz
  • FAQ по системе
  • Инструкции для uCoz
  • Copyright MyCorp © 2017
    Конструктор сайтов - uCoz